ДЯКУЄМО Вам за те, що Ви опинилися на цьому сайті!!! :)
Читайте та коментуйте! :)
:)




Цитата



Новий засіб від безсоння
11 Листопад 2010 01:55:59

Новий засіб від безсоння: потрібно рахувати до трьох, максимум - до пів четвертої :)






ТЕМА



11 Листопад 2010 00:54:44
Автор: ТАЙМ

Саме така підозра появилась у вболівальників "Карпат" після 1/4 розіграшу Кубка України
з футболу. Перед цим туром "Карпати" без особливих зусиль проходили своїх суперників,
не пропустивши жодного голу у свої ворота. Якщо звернути увагу на такі рахунки як 5:0 ,
потім 3:0 - домашня перемога над позаминулорічним володарем цього кубка -
Ворсклою.І якось не вкладується поразка 2:0 за тотальної переваги "Карпат" на власному
стадіоні над середнячком-київським Арсеналом,навіть взявши до уваги попередню гостьову
поразку 4:0 у Севільї,що перекрила "Карпатам" буль-які перспективи на вихід з групи Ліги
Європи.






ІНТЕРВ'Ю



ПРОТИ АБОРТІВ
Автор: QSBALKIS

Інтервю з ініцйатором руху проти абортів в Дніпропетровську - Наталією Евгенівною Тациняк (Пословскою)


Гледіло: 4898 Відгукнулися: 0 Рейтинг: rating



ШАМАН:"....добивайтесь завжди свого...."
Автор: QSBALKIS
02 Червня 2011 03:57:40

Шаман - один представників старшого покоління хіп-хопу уЛьвові дав нам інтервю.


Гледіло: 4401 Відгукнулися: 0 Рейтинг: rating



ТАНЦІ
Автор: Rоmma

У цій статті розкажемо про танці ,про особливості танців .Ми взяли інтервю з дівчиною ,Віолеттою ,котра танцює вже майже 16 років.


Гледіло: 4911 Відгукнулися: 1 Рейтинг: rating




ХИМЕРИ БРУКІВКИ



Байдужість…
Автор: Чучко Олександра
05 Липня 2012 22:48:06

Кажуть, що немає нічого гіршого за байдужість, бо вона вбиває душу. Ми дуже цінуємо людей турботливих, готових допомогти, чуйних і співчутливих, завжди хочемо мати таких друзів, але чи самі ми є такими? Чи не відмовляємо ми в допомозі тим, хто її потребує, чи не проходимо байдуже повз тих, кого ображають, чи зважаємо на чуже горе?


Гледіло: 4271 Відгукнулися: 0 Рейтинг: rating




ВІРШІ



Якби були у мене крила
Автор: Макс Мол
05 Липня 2012 22:53:14

Якби були у мене крила,
то полетів би я на місяць.
А хтось під боком мені каже,
що це зробити неможливо.


Гледіло: 4719 Відгукнулися: 0 Рейтинг: rating




ПАМ'ЯТАЙМО ЗВИЧАЇ, КУЛЬТУРУ, ІСТОРІЮ



На Андрія робиться дівицям надія
Автор: Андрій Бучак

Андріївська ніч – така незвичайна не тільки тому,що в цей час привідкривається щілинка через яку можна підгледіти свою долю,але й тому, що Андріївські вечорниці - це веселе і колоритне дійство
пустощів,жартів і сміху, яке охоплює не тільки молодь,пов'язане зі значною кількістю різноманітних звичаїв, обрядів і повір’їв.


Гледіло: 4866 Відгукнулися: 0 Рейтинг: rating




МУЗИЧНІ НОВИНИ



Співачка зі Львова Борислава Білоцерківська потрапила до Всесвітнього проекту з пошуку співочих талантів!
Автор: Міка
30 Травня 2011 00:37:00

Допоможіть втілити у життя мрію талановитої співвітчизниці!

Резидент зі Львова Борислава Білоцерківська, іменуєма Чвертьфіналісткою (учасницею 2-го туру) Avon Voices, першого в історії компанії міжнародного онлайн-проекту з пошуку співочих талантів. Борислава була відібрана серед 175 претенденток з більш ніж 50 країн світу і увійшла у 100 найкращих! Зовсім нещодавно Вони записали в Нешвілі, Парижі, Гонконгу та Ріо-де-Жанейро професійні студійні відеокліпи, які вже викладені для перегляду і голосування на AvonVoices.com. За результатами публічного голосування і оцінок зіркового жюрі будуть визначені дві переможиці – одна з них має бути Представником Avon. Як приз вони дістануть можливість записати альбом в професійній студії звукозапису.

Резиденти з України та інших країн можуть брати участь в Avon Voices і допомогти Бориславі пройти в наступний тур, зареєструвавшися на Avonvoices.com.

Відео єдиної представниці від України розміщено у відеозаписах 2-го туру! Реєстрація і голосування тривають до 20 червня 2011 року.


Гледіло: 5046 Відгукнулися: 0 Рейтинг: rating




ВАР'ЯЦЬКІ ВІСТІ



6 пріоритетів маніпуляції масами
Автор: Міка
26 Вересня 2010 01:31:49

Цікаве відео про 6 пріоритетів впливу на народ. А ми й не підозрюємо.


Гледіло: 4662 Відгукнулися: 0 Рейтинг: rating




ГУМОР З РОДЗИНКОЮ



Я намалюю день
Автор: Дайджест
18 Березня 2011 06:15:34

- Ваш син намалював на парті муху, як живу, і я відбила об неї
руку.
- А ось я, коли у ванній побачив намальованого крокодила, вибіг через намальовані двері.


Гледіло: 4095 Відгукнулися: 0 Рейтинг: rating


Публікації > Химери бруківки > Чужа

Чужа



Автор: Ганна Чорна

18 Листопад 2010 09:27:11



Не вірю! Ні! Не вірю! Боюсь… невже ті самі очі? Сині, мої очі. Він йшов між рядами, де блукали сотні людей (ярмарок того року видався людним) і не бачив мене, нікого не бачив йшов і посміхався. Голова вже вкрилася інеєм – подорослішав, справжнім мужчиною став, а зі мною був хлопчиком: ніжним і мовчазним. Скільки  то років минуло: 20? – 25. Немало води з того часу стекло. Стала і кроку ступнути не можу: стою і плачу.  Він сам, невже так і не одружився, обіцяв же довіку кохати, не зрадити, плакав на колінах і клявся що любить. Та що там, молоді були, дурні, в житті нічого не тямили, все нам кохання подавай.  Чому ж заклякла, чому плачу ночами згадуючи його, чому не заміж не вийшла, а гарні ж хлопці сватались. Казали мамо: «Дивись, а  то так у дівках і ходитимеш, коли так перебиратимеш»- отак і ходжу. Стара вже стала, а він гарний – майже не змінився : високий такий і все ще рідний, хочеться підбігти і обійняти, просто обійняти і вмерти собі щасливою.  Не
стримуюсь: йду до нього, поправляю хустину, серце вилітає з грудей, але йду.

Мрію про те, що впізнає, пригорне до себе і не відпустить, як тоді відпустив, не піде. Підходжу, стала біля нього і мовчу, дивлюсь в очі і мовчу, він зупинився, глянув на мене здивовано, розвернувся і  хотів піти.          
 - Як ти, коханий? - промовила трохи хриплим голосом і заклякла. Озирнувся,
- Хто ви, бабусю? (закалатало в грудях. Стара, страшна, зовсім сива, не та Марічка, не та)     - То ж я…

Ззаду до нього підійшла жінка і обійняла, я думала, що не витримаю, серце вилітає, сльози котяться. Він бере її за руку, він, МІЙ Степан, бере за руку: молоду і гарну, вона на років 10 молодша, обіймає, пригортає до себе, як мене пригортав.  Я стою і мовчу, слова сказати не можу, витираю хусткою очі і хочу вмерти, тут і  зараз, бо життя закінчилось в той момент коли він пішов, ще тоді 25 років назад, пішов і не повернувся. А все що було потім не життя, все що завгодно, але не життя.

Важка робота, голодна юність,  голодна старість, самотність і смерті, смерті 33-го,47-го… Все життя пролетіло в голові і зрозуміла, що жила лишень тоді, коли з ним була, коли тікали садами від мами, коли на коліна ставав і клявся, що кохатиме вічно, коли віддалася йому вперше,
согрішивши  перед Богом, ой, як согрішивши, але не пожалкувала про те ні разу за все життя, тоді жила, а потім 25 років – суцільна чорна діра, аж до сьогодні. Кінець всьому – чорні діри теж-бо кінець мають, все має і кохання його швидко минуло, і нове прийшло.  Він обіймав її і дивився на мене, а я мовчала, все ще мовчала і сказати нічого не сміла, я ж бо чужа.

- Степане, хто ця жінка? – промовила вона ніжно, без злості, мене це навіть здивувало. Вона не бачила в мені суперницю, їй мене було шкода і це боліло найбільше. Та як вона сміє мене жаліти?! Вона подивилась на нього і чекала відповіді. Та раптом підбіг хлопчина, років 18-ти, я побачила його і в мене потемніло в очах, запаморочилось в голові і я впала. Він був точно такий, як мій Степан 25 років тому…

- Сашко,  тримай, тримай! – крикнув Степан,- бабусі погано, не бачиш?! Люди, кличте лікаря!! Чуєте, жінці погано!!Сашко…його звати Сашко,
він міг бути моїм сином, як ми мріяли, а тепер він не знає мене і ніколи не знатиме, батько не розповість йому про перше кохання, про те, що у нього могла б бути інша мати з якою він сидів під вишнею і мріяв про біловолосого хлопчика, такого, як він. І ніхто не дізнається, як вони кохали, будучи впевненими, що воно вічне, люди так не кохають, ніхто так не кохає.

- Що з вами, бабусю? – став на коліна Сашко, такий гарний і турботливий, як батько. Я взяла його за руку і заплакала, хотіла крикнути: «Синку!», але ж він не мій син і Степан більше не мій. І ніхто вже не скаже мені «Мамо!», не дав мені Бог дітей, не дав.  Наді мною стояла чужа, щаслива сім*я, вони підуть зараз додому, сядуть за обідній
стіл і можливо згадають ту скажену бабу, яку зустріли на ярмарку, а може і не згадають. Я чужа, хоч і кохаю, Степана кохаю, і все життя кохала і Сашка (нашу нездійснену мрію) теж люблю, люблю за те, що має такі самі сині очі, міцні руки і густі, чорні брови. Він такий рідний, такий мій, а я їм чужа.

До  нас підбігли люди, почали мене підіймати, обтрушувати. Сашко встав з колін, тримаючи мене за руку. Степан дивився прямо в очі, але не бачив. Мовчали. Я подивилась на Сашка,

- Будь щасливий, синку! - тихо промовила, заплющила очі і впала на землю.

- Марічко!!!- зляканим голосом крикнув Степан. – Це ти, кохана?!!!Було вже пізно. Надто багато часу пройшло… надто багато.  І серце не витримало, зупинилось на відпочинок  і вже не страждатиме. Лежала на сирій землі, омитій сльозами і кров’ю,  наді мною ридав Степан, вхопившись за руку. На нього дивились вражені Сашко з дружиною… і було пізно, пізно любити, пізно пробачати, жити стало пізно. Він впав на її тіло і заридав, завив, як вовк. А потім раптово  стих і йому жити стало пізно.

Поховали їх окремо, вони ж бо чужі, але зустрінуться дві  душі десь там, на небесах, і вічно будуть разом: гулятимуть тими садами, луками, літатимуть над рідною землею, як два лебеді, які не можуть жити одне без одного. Дві могли: над одною склонились дружина і син, над іншою калина склонилась і ніхто не прийде до неї, ніхто не заплаче, не згадає ту жінку, яка все життя  була вірна йому, тому, справжньому, єдиному коханню. «Зараз таких не роблять» - скаже бородатий, сивий дядько, проходячи повз її могилу, може нахилиться, щоб  обірвати будячки, а може так пройде. І піде у люди нова, жива історія любові, не вигадана – справжня,  пережита, оплакана і омріяна. Любов – то дар Божий, а за дари треба платити - от вони і заплатили.                                                                                                               

«Вам, мої рідні …» 
03:20:00          
09.05.2010



Кількість переглядів: 1620

Рейтинг:






Ваша оцінка: 1 2 3 4 5




КОМЕНТАРІ

Коментарів ще нема

Щоб мати змогу залишати коментарі на сайті - будь ласка зареєструйтеся.

Якщо Ви вже зареєстровані - будь ласка увійдіть в систему.





Our Time © 2010-VI4NO MIKA
mika.biz.ua, blog.mika.biz.ua, s3.org.ua, our-time.org.ua